РІДНИЙ ЖИТОМИР

Історія
Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть.
Камінь встановлений на честь 1100-річчя з дня заснування міста.

Замкова гора

За місцевою легендою, яку записав історик ХІХ століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву одержало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).

Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик, доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

У Житомирі, як і на всій древлянській землі в 945 році спалахнуло повстання, яке описане в Іпатіївському літописі. Незабаром, після цього древлянські землі остаточно ввійшли до складу володінь Київської Русі.

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано. Житомир страждав від татар ще кілька разів, до XVII століття. За іншими даними, Житомир уперше згадується в літописних документах під 1392 р. у звязку із взяттям Житомирського замку великим литовським князем Гедиміном під час походу на Київ. У літописі, зокрема, сказано: "... бывше в Киеви и не всхоте покоры учинити и чолом ударите великому князу Витовту. Той же весны Витовый пойде и взя град Житомир и Вручий (Овруч)".[2]

У 1320 році житомирську фортецю захопив литовський князь Гедимін, таким чином звільнив з-під влади Золотої орди та приєднав його до складу Великого князівства Литовського. В наслідок цього почастішали набіги татар, і місцеве населення будувало оборонні спорудження з підземними ходами, залишки яких знаходять ще й досі.

У 1399 році золотоординський хан Єдигей розгромив військо литовського князя Витовта, захопив і розграбував Житомир. За словами літописця, «…без меры много зла сотвориша» набіг кримських татар у 1469 році. Вщент зруйнували місто орди хана Менгли-Гирея в 1482 році.

У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і самим значним спорудженням був замок. У 40-х рр. XVI століття він був перемурований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Його товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир потраплив під владу польських магнатів.

В 1594—1596 роках спалахнуло народне повстання під керівництвом Северіна Наливайко і Григорія Лободи, житомиряни хоробро боролися в селянсько-козацьких загонах. Визвольна війна українського народу проти польсько-шляхецького панування, яку очолив Богдан Хмельницький, викликала новий підйом народного руху. У 1648 році військо Богдана Хмельницького штурмом узяло житомирський замок, а в 1651 році на північній околиці Житомира козацькі загони Івана Богуна розбили 17-тисячну армію польського князя Четвертинського. Шляхта обрала Житомир місцем судової розправи з повстанцями.

Населення
На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5 % (216 осіб), а міграційного — 89,5 % (1833 особи).

Кількість зареєстрованих народжень у січні-вересні 2007 р. збільшилась на 154 дитини (на 7,6 %) порівняно з відповідним періодом 2006 р., кількість померлих — на 55 осіб (на 2,4 %). В результаті цього природне скорочення уповільнилось на 99 осіб (на 31,4 %).

Показник народжуваності становив 10,7 особи, смертності — 11,7 особи, природного скорочення — 1 особа у розрахунку на 1000 жителів. У загальній кількості померлих у січні-вересні п.р. 57,3 % (1372 особи) померли від хвороб системи кровообігу, 15,4 % (368 осіб) — від новоутворень, 11,1 % (266 осіб) — від зовнішніх причин захворюваності та смертності, 5,5 % (132 особи) — від хвороб органів травлення, 3,2 % (76 осіб) — від хвороб органів дихання.

За 9 місяців 2007 р. померло 15 дітей віком до 1 року проти 18 у відповідному періоді минулого року. Показник дитячої смертності знизився з 9 померлих немовлят на 1000 народжених у 2006 р. до 7,2 у січні-вересні п.р.

Основними причинами смертей новонароджених були окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, та природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії, від яких померло по 5 дітей у віці до 1 року, менінгококова інфекція (3 немовляти). У січні-вересні 2007 р. укладено на 10 шлюбів (на 0,5 %) більше порівняно з відповідним періодом 2006 р. Коефіцієнт шлюбності зріс з 9,4 %о до 9,5 %о.

Кількість зареєстрованих розлучень за цей період зменшилась на 33 випадки (на 3,7 %). Відповідно знизився і показник розлучуваності — з 4,3 %о до 4,2 %о.

Обсяг міграційного скорочення збільшився на 39,7 %, (з 1312 осіб до 1833 осіб), а його інтенсивність зросла з 6,4 %о до 9,0 %о. Це відбулося за рахунок збільшення кількості вибулих на 414 осіб при зменшенні кількості прибулих на 107 осіб.

Серед прибулих у м. Житомир 70 % становили мешканці Житомирської області, 25,7 % — жителі інших областей України, 3,7 % прибули з країн СНД 0,6 % — з інших країн. Серед вибулих осіб 24,8 % виїхали до інших регіонів країни, 1,8 % — до країн СНД, 1 % — до країн «далекого зарубіжжя», а 72,4 % виїхали з обласного центру в інші населені пункти Житомирщини. Міграційна активність по всіх потоках склала 37,6 особи на 1000 жителів.

Станом на 1.01.2008 р. населення Житомира складає 274 тис. осіб

Економіка
Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону.

На підприємствах міста випускають верстати, скло, електронні прилади, хімволокно, тканини, меблі, взуття, авто деталі тощо.

Транспорт
Житомир — великий транспортний вузол України.
Місто стоїть на здавна важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест-Литовському. Тепер це дорога європейського значення Київ-Варшава. Через місто також проходять дороги Мінськ-Ізмаїл, а також місцеві — на Хмельницький, Сквиру.

Культура

Житомир — батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів вітчизняної науки і культури. Тут діють:
    * історико-краєзнавчий музей;
    * картинна галерея;
    * музей природи;
    * літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка;
    * меморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова;
    * літературний музей Житомирщини;
    * музей історії пожежної охорони;
    * єдиний в Україні музей історії космонавтики.

Пам'ятки та храми
    * Келії єзуїтського монастиря (1724)
    * Подільська церква (св. Успенська)
    * Яковлевська церква (1837)
    * Семінарський костел Св. Йоана з Дуклі (1842)
    * Катедральний собор св. Софії (1847)
    * Михайлівська церква (1856)
    * Хресто-Воздвиженська церква (Музей природи)
    * Свято-Преображенський кафедральний собор (1866-74)
    * Водонапірна вежа (1897)

 Ландшафт і структура міста
Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Кам'янка Лісова, Кам'янка Польова, Крошенка, Путятинка.

У місті багато парків, скверів. На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища знаходиться гідропарк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.

Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) - це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість - є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Черняховського, Перемоги, Щорса. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Смоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб та інші.

Окрасою міста є мости. Найцікавішим із них є Підвісний — через ріку Тетерів у парку ім. Гагаріна. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий Монумент Слави.


Освіта
У 2003/04 навчальному році в 5-ти навчальних закладах 3 — 4 рівня акредитації навчалося 27597 студентів, в тому числі очною формою навчання було охоплено 15588 студентів; у 9-ти навчальних закладах 1 — 2 рівня акредитації навчалося 13300 студенти, із них за денною формою — 10379 студентів та 2921 — за заочною; у 10-ти професійно-технічних училищах здобувало освіту 4636 учнів.

У місті функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади.

У 2003/04 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.

Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації:
Державні за формою власності:
    * Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова Національного авіаційного університету ЖВІ НАУ
    * Житомирський державний інститут культури і мистецтв ЖІКІМ
    * Житомирський державний технологічний університет ЖДТУ
    * Житомирський державний університет ім. Івана Франка ЖДУ
    * Житомирський національний агроекологічний університет ЖНАУ
    * Житомирський факультет Національного університету державної податкової служби України
Приватні:
    * Європейський університет. Житомирська філія ЄУЖФ
    * Київський інститут бізнесу і технологій. Житомирська філія КІБІТ
    * Університет сучасних знань. Житомирська філія
    * Житомирський економіко-гуманітарний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «УКРАЇНА»
    * Міжнародний науково-технічний університет. Житомирский навчально-консультативний центр
 

Охорона здоров'я
Медичні заклади:
    * Житомирський обласний центр охорони здоров'я матері і дитини
Медична допомога жителям надається в :
    * Центральній міській лікарні № 1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;
    * Центральній міській лікарні № 2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну
    * Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;
    * Стоматологічній поліклініці № 1 на 400 відвідувань в зміну;
    * Стоматологічній поліклініці № 2 на 140 відвідувань в зміну;
    * Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;
    * Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну
    * Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві «СТОММАКС» на 176 відвідувань в зміну;
    * Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.
Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 -знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37.5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.
Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по м. Житомиру 39,8 /середній показник по містах — 45,3/ .
На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ № 2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки № 3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2) та обласному медичному центрі.

Всі фото з сайту Фото Житомира foto.zhzh.info